Граніт Габбро 600х300х30 полірований гранітна плитка фасадна на стіну личкувальна

У більшості людей вироби з граніту викликають відчуття шляхетності та витонченості. Граніт і мармур у всі часи вважалися не тільки найблагороднішими

Граніт і мармур у всі часи вважалися не тільки найблагороднішими, а й найпрактичнішими, надійними та довговічними різновидами покриття. Краса, екологічність, стійкість до забруднень і пошкоджень зробили ці матеріали незамінними для використання в місцях із великою прохідністю, як-от набережні, аеропорти, музеї, станції метро. Один із головних плюсів граніту, що застосовується для личкування фасадів, — довговічність покриття. Найкраще підтвердження цьому — тисячі будівель у всьому світі, облицюваних граніту та не змінили свого зовнішнього вигляду впродовж століть.
Інше, не менш важлива якість граніту — його краса. Важко назвати інший оздоблювальний матеріал, де б настільки гармонійно поєднувалися строгість і ефектність, монументальність і витонченість. Місто, будівлі в якому облицовані граніту, набуває свого неповторного «обличчя». Хіба можна забути гранітне вбраннядовіда  Берліна, що надає цим містам воістину царську велич!

На нашій планеті є приблизно 4 тисячі різних порід мінералів. Але найчастіше трапляється граніт. За що й дістав в географічному середовищі назву "візитної картки Землі".

Процес утворення гранітів дуже тривалий. Для того, щоб вийшов камінь звичного нам типу, продукти виверження вулканів мають повільно застигати глибоко в надрах землі впродовж мільйонів років.

Граніт є полімінеральною породою, основу якої на 60-75% становлять шпак і кварц. Ще 10-15% становлять різні слюди, залізнисті та магнезіальні силікати, піроксини тощо.

Калієвого польового шппата може бути від 40 до 70%. Він забезпечує каменю рівномірне забарвлення, що варіюється в діапазоні від світло-сірого до насиченого темного, майже чорного. Нерідко також трапляються камені різних відтінків червоного, жовтого, рожевого, жовтогарячого та зеленого кольорів.  Колір граніту визначається розташуванням його родовища. Найбільш високо цінуються як декоративний матеріал, є світло-сірі або мають блакитний відтінок різновиду граніту, що має дрібну зернистість. В одному ряду з ними камені насиченого червоного кольору та зеленувальні з блакитним відтінком.

Кварц (його може бути від 20 до 40%), що міститься в породі (його може бути від 20%)  має вигляд зерен, покритих численними тріщинами. Латинська granum, від якої відбулося назва граніту, так і перекладається — "зерно". Кварцові домішки найчастіше прозорі, проте можуть бути й блакитного відтінку. Розмір їх теж може бути різним від 2 мм і більше. Чим дрібнозернисті граніт, тим більший термін експлуатації виробів із нього.

Кварц у камені є не тільки самостійно, а й у формі кремнезему. Загалом за вмістом кремнієвої кислоти граніти випереджають усі наявні породи каменів, що мають магматичне походження. Найменший відсоток її вмісту має граніт Габбро. У ньому кислота становить усього приблизно 25%.

Склад Габбро, що добутий на Букінському родовищі, що в Житомирській зоні на Україні, містить від 57 до 72% плакіочноку, від 25 до 32% піроксану, 2-9% калішпату, приблизно 5% кварц і не більш ніж 3% інших мінеральних складників.

Це, як і всі інші грані, середньотверда порода, об'ємна вага якої становить приблизно три тисячі кг/м2.

Букінський Габбро має дуже низьку здатність до водопоглинання (у відсотку до розрахунку ця цифра може варіюватися між позначками у дві сотих і три десятих 1%).  Завдяки цьому його можна розморожувати й заморожувати дуже велику кількість — приблизно 300 разів без втрати властивостей матеріалу.